Як запобігти патологічного рубцювання у людини після травм, операцій та опіків.

Вступ.

Тема контролю рубцювання є актуальною, тому що велика кількість травм, операцій, запальних процесів закінчується рубцями, що спричиняють погіршення якості життя, а іноді й вихід на інвалідність. Можливості сучасної медицини щодо контролю гіпертрофічного рубцювання є доволі обмеженими з об’єктивних причин.  Це пов’язано з тим, що будь яке ураження тканин у ссавців та людини  буде відновлюватись шляхом репаративної регенерації з обов’язковим утворенням сполучної тканини або рубця (Рис. 1). Лише зменшити таке патологічне рубцювання можливо за умов використання сучасного стандарту- набору методів з доказовою ефективністю. Такі стандарти надруковані у міжнародних мануалах [1,2,3], та вітчизняних виданнях [4-9]. Останні передбачають, що реабілітаційні заходи починаються  вже з моменту надходження хворого в стаціонар і продовжуються тривалий час після повного загоєння опікових, механічних або хірургічних  ран до відновлення працездатності або розвитку стійкої інвалідності.

Реабілітація.

В реабілітації постраждалих, що перенесли ураження м’яких та покривних тканин виділяються наступні етапи:

1 етап – превентивний – рання реабілітація . Заходи направлені на профілактику розвитку незворотних змін гомеостазу, відновлення втрачених шкірних покривів та функціонально важливих структур, надмірного інтерстиціального набряку і гіпертрофії сполучної тканини шляхом застосування компресійної терапії, ефективної іммобілізації, ранньої кінезотерапії.

2 етап – комплексна консервативна реабілітація, яка спрямована на відновлення розвитку патологічних рубців та лікування післяопікових деформацій. Неінвазійні методи даного етапу передбачають використання компресійної терапії, силіконотерапії та санаторного бальнеологічного лікування.

3 етап – хірургічна реабілітація. Пов´язана з оперативним лікуванням післяопікових деформацій і контрактур .

4 етап – повторне консервативне лікування після реконструктивно-відновних операцій, яке передбачає використання силікону та компресії на новоутворені «свіжі» рубці.

Застосування силікону.

Вперше застосовувати силікон для лікування та профілактики рубців почали у 60-ті роки минулого століття. На сьогодні в арсеналі методів опікового чи пластичного хірурга, місцева силіконова терапія зазвичай вважається першою лінією лікування. Як же працює силікон? Зростання рубця характеризується наявністю великої кількості колагену. У шкірі людини є певні фактори росту, які стимулюють відповідні клітини до синтезу колагену, і як наслідок формуванню гіпертрофічного рубця, є також й інші фактори росту, що підвищують рівень колагеназ, які розщеплюють надмірну кількість колагену, тим самим перешкоджаючи виникненню грубих рубців. Силіконовий гель регулює ці фактори зростання, зменшуючи надмірну продукцію колагену в рубцевій тканині. Силіконові пластини тиснуть на рубець, перешкоджаючи інтенсивному капілярному кровонаповненню, а також запобігають контакту тканин з киснем, рубець не формується в надлишковій формі і згодом зменшується, переходить з фази гіпертрофічного до нормотрофічного. В кращому випадку зрівнюється з оточуючою шкірою по висоті та кольору, стає практично непомітним. Доповнення компресійної терапії до силікону підвищує ефективність обох методів (Рис. 2). Ефективність використання неінвазивного консервативного лікування гіпертрофічних рубців силіконовими пластинами демонструють рис. 3 та рис. 4. Ефективність використання силіконових пластин полягає і в тому, що вони купують свербіж, зуд, неприємне почуття натягу шкіри, лущення шкіри.

Рис. 1. Вигляд гіпертрофічних рубців, які утворились внаслідок перенесених опіків з розвитком деформацій контурів тіла та контрактур шиї, плечових суглобів. Пацієнту свого часу не проводилась комплексна програма реабілітації

Рис. 2. Приклад використання силіконових пластин «Синтез» в поєднанні з компресійної терапією еластичними бинтами.

Рис. 3. Гіпертрофічні рубці нижніх кінцівок після перенесених опіків до початку лікування силіконовими пластинами «Стопрубець» (А) та через 6 місяців після початку використання силікону з компресійною терапією (Б).

Рис. 4. Гіпертрофічні рубці нижньої третини обличчя після перенесеного опіку, візуалізується гіперемія рубців, натяжна деформація шиї (А). Вигляд хворої через 6 місяців після застосування силіконових пластин «Стопрубець» з компресійною маскою (Б). Остаточні рубці вже можна віднести до нормотрофічних, вони не заважають сенсорними порушеннями та значно менше візуалізуються

Автор статті Слесаренко Сергій Володимирович – лікар-хірург, пластичний хірург, комбустіолог вищої категорії, доктор медичних наук, професор.